ћЌ¬  Ч центр профор≥Їнтац≥њ

 

    ќдним з найважлив≥ших напр¤мк≥в модерн≥зац≥њ осв≥ти в ”крањн≥ Ї перех≥д до проф≥льного навчанн¤. ѕроф≥льне навчанн¤ Ї видом диференц≥йованого навчанн¤, що передбачаЇ врахуванн¤ осв≥тн≥х потреб, нахил≥в ≥ зд≥бностей учн≥в, створенн¤ умов дл¤ навчанн¤ старшокласник≥в в≥дпов≥дно до њх профес≥йного самовизначенн¤ Ц одного з найголовн≥ших фактор≥в розвитку особистост≥. Ќезначний життЇвий досв≥д учн¤, що отримав базову середню осв≥ту, недостатнЇ знанн¤ своњх психоф≥з≥олог≥чних та особист≥сних ¤костей породжують певн≥ труднощ≥ при профес≥йному самовизначенн≥. “ому дуже важливо створити вс≥ умови дл¤ того, щоб дитина мала можлив≥сть обрати те, що њй п≥дходить, що допоможе њй реал≥зувати св≥й творчий потенц≥ал, знайти свою профес≥ю та зайн¤ти в≥дпов≥дну н≥шу в сусп≥льств≥, спри¤тиме њњ конкурентноздатност≥ на сучасному ринку прац≥. ” звТ¤зку з цим все б≥льше переваг надаЇтьс¤ систем≥ спец≥ал≥зованоњ п≥дготовки, адже проф≥льне навчанн¤ Ц не лише поглибленн¤ наукових знань, але й набутт¤ молоддю трудових ум≥нь й навичок ≥ нав≥ть отриманн¤ профес≥њ, що даЇ змогу включатис¤ у повноц≥нне житт¤ сусп≥льства.

†††††††† Ќа думку багатьох досл≥дник≥в головною метою в зд≥йсненн≥ проф≥льного навчанн¤ маЇ бути забезпеченн¤ загальнодоступност≥ отриманн¤ початковоњ профес≥йноњ осв≥ти в залежност≥ в≥д ≥ндив≥дуальних зд≥бностей ≥ потреб; забезпеченн¤ правильного проведенн¤ профес≥йноњ ор≥Їнтац≥њ, встановленн¤ наступност≥, ступеневост≥ м≥ж загальною та профес≥йною осв≥тою. ¬ цих питанн¤х велику допомогу загальноосв≥тн≥м навчальним закладам надають м≥жшк≥льн≥ навчально-виробнич≥ комб≥нати (ћЌ¬ ). јдже, за визначенн¤м концепц≥њ проф≥льного навчанн¤ в старш≥й школ≥ ћЌ¬  Ц це навчальний заклад, ¤кий забезпечуЇ потреби учн≥в загальноосв≥тн≥х навчальних заклад≥в у профор≥Їнтац≥йн≥й, допрофес≥йн≥й та профес≥йн≥й п≥дготовц≥.

†††††††† “ак, з метою впровадженн¤ в практику вищезгаданого принципу, методистом з проф≥льного навчанн¤ та профор≥Їнтац≥њ —тепан≥вського ћЌ¬  було розроблено систему зд≥йсненн¤ профор≥Їнтац≥йноњ роботи, ¤ку умовно можна под≥лити на так≥ етапи:

 

ѕроф≥нформуванн¤. ƒаний етап передбачаЇ роботу з учн¤ми 8-9 клас≥в загальноосв≥тн≥х навчальних заклад≥в, хоча теоретично в≥н маЇ починатис¤ набагато ран≥ше. ¬с≥ ми неодноразово спостер≥гали, коли дитина ще до першого класу граЇтьс¤ в л≥кар¤ чи будуЇ будиночки в п≥сочниц≥, або ¤к молодш≥ школ¤р≥ жваво обговорюють профес≥њ своњх батьк≥в, сперечаючись ¤к≥ з них важлив≥ш≥. ј це вже про¤ви першого ≥нтересу до масових профес≥й. –озумне втручанн¤ спец≥ал≥ста на ранн≥х етапах формуванн¤ особистост≥ даЇ висок≥ результати, про що св≥дчить досв≥д заруб≥жних крањн. ѕроф≥нформац≥¤ ж, серед зазначених на початку учн≥в, в≥ков≥ особливост≥ ¤ких передбачають раптов≥ перем≥ни в ≥нтересах, ≥стотний п≥дйом п≥знавальноњ активност≥, ставить перед собою так≥ ц≥л≥: ознайомленн¤ з банком даних про ринок найманоњ прац≥, тенденц≥¤ми його розвитку, умовами та характером прац≥, оплатою прац≥. ¬икористовуютьс¤ також профес≥ограми та профес≥ограф≥чн≥ картки, буклети та методичн≥ пос≥бники, що спри¤ють профес≥йному самовизначенню. —творюЇтьс¤ компТютерний банк даних про масов≥ профес≥њ. ѕровод¤тьс¤ дн≥ профор≥Їнтац≥њ, програма ¤ких включаЇ†в≥деолектор≥й про св≥т профес≥й, в тому числ≥ й тих, ¤к≥ можна здобути у —тепан≥вському ћЌ¬ , а також первинну психод≥агностику з метою ви¤вленн¤ ≥нтерес≥в, зд≥бностей ≥ нахил≥в учн≥в, та визначенн¤ сфери д≥¤льност≥ дл¤ њх найкращоњ самореал≥зац≥њ. ” випадку вибору учн¤ми нетехнолог≥чного проф≥лю, надаЇтьс¤ ≥нформац≥¤ про спецкурси та курси за вибором, ¤к≥ можна пройти на баз≥ —тепан≥вського ћЌ¬  ≥ паралельно отримати профес≥йно-техн≥чну осв≥ту.

 

  ѕрофконсультац≥¤. ѕроводитьс¤ серед учн≥в 9-11 клас≥в. —пр¤мована на уточненн¤ соц≥ально-профес≥йного статусу особистост≥. ѕередбачаЇ т≥сну взаЇмод≥ю методиста з профор≥Їнтац≥њ, психолог≥в-профконсультант≥в, батьк≥в, викладач≥в, класних кер≥вник≥в з учасниками навчального процесу. «авданн¤: визначенн¤ учнем сп≥льно з товаришами, психологами, батьками своњх ≥нтелектуальних, психоф≥з≥олог≥чних, моральних можливостей, необх≥дних дл¤ оволод≥нн¤ конкретною обраною профес≥Їю, що дос¤гаЇтьс¤ за допомогою анкетуванн¤, тестуванн¤, д≥агностичних заход≥в, актив≥зуючих профор≥Їнтац≥йних методик, таких ¤к методика  ондратенка, ѕр¤жн≥кова,  л≥мова, √оланда та ≥нших. «д≥йсненн¤ корекц≥њ, розвитку та покращенн¤ ви¤влених параметр≥в особистост≥ в св≥тл≥ вимог до майбутньоњ профес≥њ.

†††††††† «начно полегшуЇ психод≥агностику компТютерна програма Дѕрофес≥йн≥ зд≥бност≥ учн¤Ф, розроблена викладачами ≥нформац≥йних технолог≥й —тепан≥вського ћЌ¬  сп≥льно з методистом з профор≥Їнтац≥њ. ¬ищезгадана автоматизована ≥нформац≥йна система маЇ так≥ переваги: легк≥сть в користуванн≥, зручний ≥нтерфейс, п≥двищена система контролю за правильн≥стю виконанн¤ тестових завдань учн¤ми, швидка обробка даних та виведенн¤ результат≥в у граф≥чному ≥ текстовому вигл¤д≥ з можлив≥стю перенесенн¤ на паперовий нос≥й. ѕрограма працюЇ в двох режимах: ј–ћ учн¤ та ј–ћ викладача. ¬ першому режим≥ пропонуЇтьс¤ наб≥р тест≥в, котр≥ визначають проф≥льно значущ≥ ≥нтереси учн¤, тип його темпераменту, основн≥ риси характеру, тип його особистост≥ (за ќѕ— ƒ. √оланда) оптимальне дл¤ нього профес≥йне середовище та ≥н. ¬ другому режим≥ за результатами тестуванн¤ учн≥в автоматично формуЇтьс¤ дов≥дковий банк даних, котрий використовуЇтьс¤ дл¤ створенн¤ консультац≥йних проф≥льних лист≥в Ц узагальнюючих документ≥в, що допомагають дати квал≥ф≥ковану пораду по вибору профес≥њ, ірунтуючись на обТЇктивних даних.

†††††††† ¬ ход≥ профконсультуванн¤ школ¤рам пропонуЇтьс¤ пройти курс Д—оц≥ального загартуванн¤ в умовах жорсткоњ конкуренц≥њФ, присв¤чений питанн¤м працевлаштуванн¤ в умовах високоњ конкуренц≥њ, соц≥альному самозахисту. ”чн≥ ознайомлюютьс¤ з правилами ефективноњ сп≥вбес≥ди п≥д час працевлаштуванн¤, правилами оформленн¤ д≥ловоњ документац≥њ (анкет, за¤в, резюме). ѕроход¤ть трен≥нги Д„и вм≥ю ¤ презентувати себе на ринку прац≥?Ф, Д„ому на цю роботу повинн≥ вз¤ти саме мене?Ф та ≥нш≥. ќрган≥зовуютьс¤ екскурс≥њ до м≥ського центру зайн¤тост≥, з ¤ким налагоджено т≥сну сп≥впрацю, п≥д час проведенн¤ там ¤рмарк≥в профес≥й.† “акож подаЇтьс¤ ≥нформац≥¤ про правила використанн¤ факсу, електронноњ пошти, мереж≥ INTERNET.

†††††††† ѕрофконсультац≥њ спри¤ють ≥нновац≥йн≥ методи навчанн¤ та ≥нтерактивн≥ зан¤тт¤, ¤к≥ пост≥йно впроваджуютьс¤ колективом ћЌ¬ . «окрема, це навчанн¤ за профес≥¤ми секретар кер≥вника, бухгалтер, оператор компТютерного набору в умовах навчально-тренувальноњ ф≥рми, де ≥м≥туютьс¤ умови справжнього п≥дприЇмства з ус≥ма його виробничими процесами. “аке навчанн¤ усуваЇ розрив м≥ж теор≥Їю ≥ практикою, оск≥льки зд≥йснюЇтьс¤ на конкретних робочих м≥сц¤х, що дозвол¤Ї створювати, розвивати й об≥гравати р≥зн≥ виробнич≥ ситуац≥њ; моделювати внутр≥шньовиробнич≥ взаЇмозвТ¤зки м≥ж структурами орган≥зац≥њ ≥ в≥дтворювати атмосферу д≥лового сп≥лкуванн¤, д≥лових звТ¤зк≥в безпосередньо в процес≥ навчанн¤; спробувати своњ сили, працюючи на конкретному робочому м≥сц≥. ÷е, у свою чергу, породжуЇ навички сп≥лкуванн¤ ≥ поводженн¤ в реальному трудовому колектив≥ де неодм≥нно опинитьс¤ дитина п≥сл¤ зак≥нченн¤ навчального закладу.

†††††††† ≈лементи модульного навчанн¤, що використовуютьс¤ при п≥дготовц≥ оператор≥в компТютерного набору дають чудову можлив≥сть застосувати своњ знанн¤ на практиц≥, здобути трудов≥ навички у оволод≥нн≥ такими необх≥дними на сьогодн≥ ≥нформац≥йними технолог≥¤ми. јдже основа модульноњ системи Ц ≥ндив≥дуальний п≥дх≥д, коли кожен учень навчаЇтьс¤ за власною ≥ндив≥дуальною програмою. ќр≥Їнтац≥¤ на д≥¤льн≥сть, формуванн¤ трудових навичок при м≥н≥мум≥ теоретичного матер≥алу при пост≥йному самоконтрол≥ ≥ контрол≥ з боку викладача.

ѕрофв≥дб≥р. «д≥йснюЇтьс¤ серед учн≥в 11-х клас≥в. ћаЇ на мет≥ забезпеченн¤ безперервноњ осв≥ти чи нав≥ть працевлаштуванн¤. ’то в≥дмовитьс¤, при нагод≥, п≥сл¤ зак≥нченн¤ загальноосв≥тнього закладу, попрактикуватись де¤кий час з отриманоњ завд¤ки проф≥льному навчанню першоњ своЇњ профес≥њ? якщо п≥сл¤ такоњ практики учень захоче вступити до ¬Ќ«, то в≥н усв≥домлено обере проф≥ль навчанн¤, а весь час навчанн¤ у ¬Ќ« буде зарахований до його загального трудового стажу. “ому до профв≥дбору залучаютьс¤ роботодавц≥, викладач≥ ѕ“Ќ« та ¬Ќ«, факультети ¤ких дають можлив≥сть перейти на наступний ступ≥нь навчанн¤ за вибраним проф≥лем. Ќа сьогодн≥ —тепан≥вський ћЌ¬  проводить сп≥льну роботу з питань ступеневоњ осв≥ти з такими навчальними закладами област≥: „ерн≥г≥вське ¬ѕ” є 15, „ерн≥г≥вське ¬ѕ” побутового обслуговуванн¤, —осницький техн≥кум бухгалтерського обл≥ку, рег≥ональне представництво м≥жнародного ун≥верситету розвитку людини Д”крањнаФ, „ерн≥г≥вський педагог≥чний ун≥верситет ≥м. “. √. Ўевченка. «авд¤ки пост≥йному налагодженню нових д≥лових контакт≥в список навчальних заклад≥в пост≥йно поповнюЇтьс¤.

†††††††† ќтже, в умовах переходу загальноосв≥тн≥х навчальних заклад≥в на новий зм≥ст, структуру ≥ 12-р≥чний терм≥н навчанн¤, питанн¤ своЇчасного здобутт¤ профес≥њ значно загостритьс¤. ѕроведен≥ досл≥дниками соц≥олог≥чн≥ опитуванн¤ довод¤ть, що понад 80% учн≥вськоњ молод≥ разом ≥з отриманн¤м атестату про загальну середню осв≥ту бажають отримати ≥ роб≥тничу профес≥ю. ¬ даному випадку м≥жшк≥льн≥ навчально-виробнич≥ комб≥нати, ¤к центри профор≥Їнтац≥њ, можуть ефективно вир≥шувати под≥бн≥ питанн¤.†

Хостинг от uCoz